Психологічна служба

Права дітей (за Конвенцією ООН про права дитини) 

 Україна у 1991 році приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, таким чином взявши на себе зобов’язання впроваджувати на національному рівні забезпечення та захист прав дитини. Конвенція ООН з прав дитини, яка була підписана Україною 21 лютого 1990 року та набрала чинності в Україні 27 вересня 1991 року, стала першим документом з питань захисту дітей.

  Ратифікація Конвенції означає, що уряди беруть на себе зобов’язання забезпечити дитині зростання у безпечних та сприятливих умовах, маючи доступ до високоякісної освіти та охорони здоров’я, а також високий рівень життя.

  Конвенція – документ високого міжнародного рівня, який має велику обов’язкову силу для тих держав, які його ратифікували.

  Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, діти мають не тільки особливі потреби, а й громадські, політичні, соціальні, культурні та економічні права. Держави-учасниці визнають права дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та розважальних заходах, що відповідають її віку, вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом. Конституцією України визначено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3). Одним із найважливіших стратегічних завдань нашої держави в забезпеченні соціального захисту дитинства є реалізація права дитини на оздоровлення та відпочинок.

  Конвенція містить повний перелік прав дитини: на життя, на ім’я, на набуття громадянства, на піклування з боку батьків, на збереження своєї індивідуальності, право бути заслуханою у ході будь-якого розгляду, що стосується дитини; право на свободу совісті та релігії; право на особисте та сімейне життя; недоторканість житла; таємницю кореспонденції; право користуватися найдосконалішими послугами системи охорони здоров’я; благами соціального забезпечення; на рівень життя, необхідний для її розвитку; на освіту; на відпочинок; на особливий захист: від викрадень та продажу, від фізичних форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, участі у військових діях; право на вжиття державою всіх необхідних заходів щодо сприяння фізичному та психічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка стала жертвою зловживань або злочину.

  Метою цієї Конвенції є встановлення стандартів для захисту дітей від зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня в усіх країнах. В ній беруться до уваги різні культурні, політичні та економічні особливості держав, що є дуже важливим фактором. На першому плані у цьому документі стоять права дитини. Права, викладені в Конвенції, умовно можна поділити на три частини.

  Забезпечення: право володіти певними речами, отримувати певні послуги та мати доступ до того й того (мова йде про ім’я та громадянство, медичний догляд, освіту, відпочинок та ігри, опікування інвалідами, сиротами та біженцями).

  Захист: право бути захищеним від дій, що завдають шкоди дитині (наприклад, від розлучення з батьками, залучення до воєнних дій, комерційної, економічної чи сексуальної експлуатації, фізичного чи психічного знущання тощо).

  Участь: Дитина має право бути почутою, коли приймаються рішення, що стосуються її життя. Підростаючи, дитина повинна мати дедалі більше можливостей брати участь у житті суспільства, готуватися до самостійного життя, користуватися правами свободи думки т  слова, вибору культури, релігії та мови.

  В якості позитивної події, що сталася 5 березня 2009 року, необхідно відзначити прийняття Верховною Радою України Закону України «Про загальнодержавну програму «Національний план дій щодо виконання Конвенції ООН про права дитини».

  Національний план має на меті об’єднати в єдину систему зусилля держави щодо захисту прав дітей. Метою є забезпечення оптимального функціонування цілісної системи захисту прав дітей в Україні відповідно до вимог Конвенції ООН про права дитини та з урахуванням цілей розвитку, проголошених Декларацією тисячоліття ООН, і стратегії Підсумкового документа Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН “Світ, сприятливий для дітей”.

  Основними завданням в цій сфері мають бути підвищення ефективності профілактичної та роз’яснювальної роботи серед батьків з метою запобігання жорстокому поводженню з дітьми; удосконалення процедур щодо виявлення дітей, які потерпіли від сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними; створення системи реабілітації та реінтеграції дітей, які потерпіли від торгівлі ними, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження; забезпечення функціонування системи захисту дітей від жорстокого поводження, проведення відповідної профілактичної роботи.

  Згідно зі ст. 44 Конвенції з метою розгляду прогресу, досягнутого державами-сторонами щодо виконання зобов’язань, взятих згідно з цією Конвенцією, кожні 5 років держави-сторони мають звітуватися перед Комітетом ООН з прав дитини щодо вжитих заходів стосовно забезпечення та захисту прав дитини на своїй території.

Пам’ятка для батьків з правового виховання

Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.

Коли порушуються права дитини?

  • Коли немає безпеки для її життя та здоров’я.
  • Коли її потреби ігноруються.
  • Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
  • Коли порушується недоторканість дитини.
  • Коли дитину ізолюють.
  • Коли дитину залякують.
  • Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.
  • Коли її особисті речі не є недоторканими.
  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

    Як реагує дитина на порушення її прав?

  • Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона       грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.)
  • Її турбує особиста безпека і любов до неї. Вона часто буває в поганому настрої.
  • Може втекти з дому.
  • Може приймати наркотики або алкоголь.
  • ·Може робити спроби суїциду (замаху на своє життя).

 Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

  • Пам’ятати що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно поважати.
  • Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона має телефони 101,102,103,104, імена та телефони близьких родичів, сусідів.
  • Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
  • Негайно припинити фізичну та словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
  • ·Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
  • Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особисті особливості.
  • Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
  • Залучати дитину для створення сімейних правил.

ПРАВИЛА Інтернет-БЕЗПЕКИ І Інтернет-ЕТИКИ 
ДЛЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ

Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.

Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів – вони знають, що треба робити.

Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.

Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.

Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.

Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.

Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.

Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.

У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ – це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.

Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.

Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання – це сприймається як “спам”, і звичайно засмучує користувачів мережі.

Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

План тижня толерантності

 

Адаптація п’ятикласників
Пам’ятка батькам п’ятикласників
  • У Ваших дітей проблемний період — переломний. Тому будьте особливо спостережливими, уважними, терплячими.
  • У 5-му класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час для підготовки уроків.
  • Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці й роботи над уроками.
  • Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчати дітей старанно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства.
  • Уважно стежте за виразним читанням Ваших дітей.
  • Привчайте дітей до повсякденного читання художньої літератури, давайте завдання переказати прочитане.
  • Стежте за порадами вчителів, записаними в щоденниках і робочих зошитах.
  • Дбайте про те, щоб дитина навчалася бути охайною в усьому, уключаючи бережне ставлення до підручників.
  • Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя — прийдіть у школу, поспілкуйтеся з учителем.
  • Намагайтеся придбати в сімейну бібліотеку різноманітні словники й довідкову літературу.
  • Пам’ятайте, що клас, де навчається Ваша дитина, складається з трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружнішими, цілеспрямованішими будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватися Ваша дитина. Це залежить від кожного. Від Вас — теж.
  • Не забувайте: дитину не можна карати за невміння. Її слід терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
  • Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання — особистий приклад.
  • Дбайте про різнобічний розвиток своєї дитини.
  • Умійте ставити себе на місце дитини.
  • Пам’ятайте: праця, зокрема навчальна не приносить шкоди вихованню дитини, а бездіяльність — перший ворог.
     
  • Пам’ятка вчителям, які викладають в 5-ому класі
  • Відвідайте уроки в 4-му класі.
  • Придивіться до своїх майбутніх учнів.
  • Ознайомтесь із методикою викладання в початкових класах.
  • Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну й методичну літературу.
  • Пам’ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
  • Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам’ятки, алгоритми, картки-опори.
  • Протягом уроку й додому давайте конкретні доступні завдання та вимагайте чіткого їх виконання.
  • Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, вимагайте систематичної роботи над помилками.
  • Ретельно продумайте заходи й прийоми розвитку мислення, усного й писемного мовлення учнів.
  • Розробіть відповідний роздатковий матеріал.
  • Забезпечуйте систематичне повторення.
  • Уникайте перевантаження дітей.
  • Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.
    Пам’ятка класному керівнику 5-ого класу
  • Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
  • Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
  • Пріоритет надавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
  • Уникайте гострих кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
  • Пам’ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті у вирішенні їхніх проблем, турботи.
  • Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.
  • Не забувайте: формування класного, батьківського й учительського колективів не менш важливе, ніж дитячого.
  • Ретельно готуйтеся до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.